Відновлення бухгалтерських перевірок 2023

Відновлення податкових перевірок 2023. Кого буде перевіряти податкова.

Законопроєкт №8401, який був ухвалений Верховною Радою України, в дійсності має на меті повернення податкових перевірок в Україні. Ця ініціатива не є несподіванкою, оскільки фіскальні органи країни попереджали про можливість такого рішення.

Одним із важливих аспектів цього законопроєкту є зміни в податкових правовідносинах. Зокрема, було скасовано можливість для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки 2% доходу, що призводить до повернення всієї ІІІ групи на ставку 5% суми доходу. Також було скасовано можливість для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку І та ІІ груп, уникати сплати цього податку. Повернуто нарахування штрафних санкцій.

Законопроєкт №8401 також звертає увагу на роль міжнародних інституцій у формуванні податкової політики України. Цей законопроєкт був ухвалений в рамках виконання Україною зобов'язань, які були визначені у Меморандумі про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022 року (МЕФП). Виконання цих зобов'язань має потенційно допомогти Україні отримати підтримку та фінансову підтримку від Міжнародного валютного фонду (МВФ) у 2023 році.

Одним із головних змін, які передбачає цей законопроєкт, є скасування мораторію на проведення податкових перевірок, що відкриває можливість для більш ефективного контролю з боку фіскальних органів. Водночас, зауважується, що законопроєкт містить певні обмеження щодо безпечності умов проведення перевірок.

Загалом, ці зміни в податковому законодавстві України відображають спробу уряду збільшити дохідну частину бюджету та виконати міжнародні зобов'язання, але також можуть вплинути на підприємницьку активність та податкове навантаження на підприємців і компанії.

Законопроєкт №8401, який передбачає повернення податкових перевірок в Україні, також містить важливе нововведення щодо штрафних санкцій. Згідно з цим законопроєктом, у разі сплати платником податків суми донарахованого податкового зобов'язання протягом 30 календарних днів з дня, який настає за днем отримання податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції (штрафи) скасовано, а пеню не нараховано. Сума добровільно сплаченого донарахованого податкового зобов'язання також не підлягає оскарженню.

Це нововведення має на меті сприяти тому, щоб платники податків визнавали свої порушення та уникнули тривалих процесів оскарження податкових повідомлень-рішень. Проте, експерти вказують на те, що штрафна амністія може застосовуватися обмежено, можливо, лише для незначних очевидних порушень, які недоцільно оскаржувати.

Деякі фахівці підтримують ідею штрафної амністії для несплати штрафів, які нараховано до певної дати, наприклад, до 24 лютого 2022 року. Вони вважають, що це може бути доречно з огляду на об'єктивні обставини, які могли призвести до нездатності сплатити штрафи.

Загалом, нововведення зі скасування штрафних санкцій в разі вчасної сплати донарахованого податкового зобов'язання є важливим аспектом законопроєкту, який має вплинути на стосунки між платниками податків та податковими органами, сприяючи більш швидкому та мирному врегулюванню податкових питань.

Згідно з законопроєктом №8401, практика оскарження підсумків податкових перевірок залишається незмінною. Ця процедура передбачає дворівневе оскарження: адміністративне або досудове оскарження, яке включає подання заперечень на акт перевірки та скарги на податкові повідомлення-рішення до ДПС України, а також судове оскарження податкових повідомлень-рішень у адміністративних судах.

Щодо того, чи стануть підприємці більш захищеними, важливо зрозуміти, що основна мета цього законопроєкту не полягає в захисті платників податків, а він не передбачає змін в процедурі оскарження, яка існує в даний момент. Законопроєкт у першу чергу спрямований на відновлення податкових перевірок та збільшення доходів бюджету, а також на виконання зобов'язань, передбачених міжнародними угодами.

Щодо практики оскарження, важливо враховувати, що в разі прийняття законопроєкту платники податків матимуть можливість довести, що немає підстав для безпечного проведення перевірки. Якщо це буде обґрунтовано, це може теоретично призвести до скасування прийнятого повідомлення-рішення. Проте, ця можливість буде залежати від конкретних обставин і аргументів, які будуть надані платниками податків.

Загалом, зміни, передбачені цим законопроєктом, не передбачають різкого підвищення захисту підприємців в процедурі оскарження, але можуть вплинути на реалізацію їхніх прав у конкретних ситуаціях, пов'язаних з податковими перевірками.

Згідно з ухваленим законопроєктом №8401, не передбачається підвищення податків та введення нових ставок. Замість цього, законопроєкт спрямований на покращення податкового адміністрування та збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів України. Декілька важливих змін, передбачених цим законопроєктом, включають:

Скасування можливості для ФОП та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку в розмірі 2% суми доходу. Платники зможуть подати заяву про відмову від застосування 2% ЄП та вказати на іншу систему оподаткування.

Відновлення обов'язку для ФОП платників єдиного податку І та ІІ груп сплачувати єдиний податок, за винятком тих, чия податкова адреса знаходиться на територіях бойових дій або тимчасово окупованих.

Відновлення планових документальних перевірок для певних категорій платників податків, зокрема тих, хто здійснює діяльність у галузі виробництва та реалізації підакцизної продукції, грального бізнесу, надає фінансові, платіжні послуги тощо.

Відновлення застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Зменшений розмір штрафів за незастосування реєстраторів розрахункових операцій та невидачу розрахункових документів для ФОП – платників єдиного податку, до закінчення воєнного стану, але не довше, ніж до 1 серпня 2025 року.

Таким чином, законопроєкт має на меті збільшити надходження до бюджету, удосконалити систему оподаткування та сприяти більш ефективному податковому адмініструванню, при цьому не вводячи нові податки чи збільшуючи ставки.