Зміни в законодавстві про захист прав споживачів з 2024 року

Зміни в законодавстві про захист прав споживачів

Недавно, 7 липня, світло побачив новий закон, пронумерований як №3153-IX, що регулює питання захисту прав споживачів, і призначений набути чинності з 07.07.2024 року (за умови відсутності військового стану). Його вплив на функціонування підприємств обіцяє бути значущим. Тому ми пропонуємо вам ознайомитися з основними змінами у взаємодії бізнесу із споживачами, порівнюючи його з діючим законодавством.

Стосовно якості товарів та гарантійного обслуговування, новий Закон відрізняється від поточного тим, що встановлює прямі вимоги до якості товарів, не відсилаючи до додаткових підзаконних актів. Серед цих нововведень, особливу увагу заслуговує вимога до товарів мати чітко визначені кількісні, якісні та інші характеристики, такі як довговічність, функціональність, інтероперабельність та безпека. Вони повинні відповідати очікуванням споживачів, які ґрунтуються на природі самого товару та інформації, що надається перед укладенням договору.

Іншим важливим аспектом є те, що товар, який не відповідає рекламним обіцянкам, вважатиметься низькою якістю з усіма наслідками, що з цим пов’язані. Це ставить підприємства в ситуацію, де їм слід уважно розробляти свою маркетингову стратегію.

Крім того, новий Закон конкретно перелічує товари, які не підлягають поверненню. Це стосується товарів, виготовлених за індивідуальним замовленням, швидко зазнають псування, придбані в розпакованому вигляді та розпаковані споживачем, а також тих, що пошкоджені чи втрачають свої властивості через дії самого споживача. Новий перелік визначає чіткі обмеження щодо обміну таких товарів, спонукаючи бізнес до більш обережного підходу до цих аспектів.

Важливо відзначити, що пошкодження упаковки товару само по собі не виключає права споживача на обмін (повернення) товару належної якості. Це відбувається за умови, що таке пошкодження не має впливу на зовнішній вигляд товару, його вартість, комплектність, якість чи можливість подальшого продажу відповідно до властивостей та призначення товару з точки зору споживача.

Оновлений Закон надає споживачеві більше можливостей обміну або повернення товару належної якості, особливо цифрового контенту, такого як офлайн-курси, тренінги, додатки, програми, які продаються на маркетплейсах і т. д.

З іншого боку, бізнес буде вільним від відповідальності, якщо споживач не встановить оновлення цифрового контенту, навіть якщо це оновлення було надане йому своєчасно з належними інструкціями щодо інсталяції.

Якщо раніше гарантійний строк визначався нормативно-правовими актами або договором, новий Закон встановлює мінімальний гарантійний строк в 2 роки, а для вживаних товарів – в 1 рік. Якщо термін служби товару менше вказаних періодів, гарантія надається на відповідний термін служби товару (термін придатності), не застосовується до харчових продуктів.

Таким чином, пропозиції про придбання товарів зі скороченим гарантійним строком вважатимуться порушенням і матимуть негативні наслідки, такі як обмеження доступу до веб-сайту, де ці товари пропонуються.

Окрім того, новим законом впроваджується поняття “комерційної гарантії” – гарантії, яку споживач може отримати додатково за певних умов, включаючи оплату. Протягом гарантійного строку, встановленого комерційною гарантією, споживач звільняється від оплати ремонту або заміни товару.

На сьогодні, відповідно до чинного законодавства, право споживача на заміну товару або повернення його вартості прямо пов’язане з наявністю суттєвих недоліків, які виникли з провини продавця (виконавця, виробника). Поточний Закон передбачає, що для виключення можливості виникнення дефектів, за які відповідає споживач, продавець (виконавець, виробник) може провести експертизу продукції, результати якої можуть бути оскаржені споживачем.

Однак новий Закон усунув цю процедуру, роблячи її більш простою і розширюючи права споживача. З 07.07.2024 року споживач, виявивши дефект протягом гарантійного строку, тепер має право вимагати від суб’єкта господарювання гарантійного ремонту або заміни товару без проведення експертиз (раніше таке право було надано тільки у разі суттєвих недоліків).

Новий Закон також встановлює, що гарантійний ремонт (заміна товару) має бути безоплатним для споживача, і повинен завершитися протягом 14 днів з моменту звернення споживача, або в інший строк, узгоджений сторонами. Це повинно відбуватися без будь-яких суттєвих незручностей для споживача, враховуючи природу товару та його призначення.

Споживач може вимагати зниження ціни товару або повернення його вартості у випадку, якщо суб’єкт господарювання не виконав гарантійний ремонт або заміну, недолік виник після ремонту, або недолік є настільки серйозним, що дає право вимагати зниження ціни або відмовитися від договору. Додатково, споживач може вимагати компенсацію, якщо суб’єкт господарювання заявив, що ремонт або заміна є неекономічними для нього.

Додатково, новий Закон встановлює, що у випадках, коли оплата за товар здійснюється частинами, зокрема при придбанні товару в розстрочення, споживач може призупинити подальші платежі до моменту повного виконання суб’єктом господарювання своїх зобов’язань щодо заміни неякісного товару.

Справді, новий Закон встановлює, що у випадку, коли виявлений недолік є незначним і може бути легко усунутий, споживач не може вимагати розірвання договору та повернення коштів, а замість цього має можливість продовжити використовувати товар згідно його призначення.

Важливо відзначити, що обов’язок довести легкість усунення недоліку покладено на суб’єкта господарювання, і якщо ці обставини не будуть доведені протягом 14 днів з моменту звернення споживача, то споживач автоматично отримає абсолютне право на повернення вартості товару. Таким чином, поняття «істотного» недоліку, яке раніше визначало гарантійне обслуговування, а також можливість відтермінування моменту повернення вартості товару на період проведення експертизи, виходить з активного використання зараз.

Інтересною нововведенієм є введення вимог до використання таких термінів, як «знижка», «зменшена ціна», «вигода», «низька ціна», «акція», «розпродаж» та аналогічних за значенням понять.

На відміну від чинного законодавства, яке не визначає поняття «звичайна ціна», новий Закон чітко встановлює, що це означає найменшу ціну, яку суб’єкт господарювання пропонував протягом останніх 30 днів до початку розпродажу або з дня початку продажу, якщо той триває менше 30 днів.

При цьому, якщо ціни знижувалися поетапно, звичайною ціною вважається найменша ціна до оголошення розпродажу. Ці зміни, введені новим Законом, набудуть чинності через рік після його прийняття, тому можна передбачити, що з 07.07.2025 року знижки, зокрема під час «чорної п’ятниці», можуть втратити частину своєї привабливості.

Щодо іншої інформації про товар, новий Закон відмовляється від обов’язковості вказувати на товарі дані про наявність ГМО, а також визначає правила розміщення інформації про товар. Тепер суб’єктам господарювання надано право наносити цю інформацію безпосередньо на продукцію, упаковку, етикетку чи в супровідну документацію.

Це припинить практику видачі приписів за недостатньою інформацією, що розміщена на етикетці у формі зручної для використання книжечки. Зазначені зміни також збільшують увагу до мови інформації, яка повинна бути надана виключно державною мовою та може бути дубльована іншими мовами, за умови, що це не мова держави-агресора чи держави-окупанта.

Новий закон впроваджує ряд значущих інновацій, які стосуються прав та обов’язків споживачів у сфері електронної торгівлі. Особливу увагу приділяється створенню порталу “Є-покупець”, спрямованого на полегшення взаємодії між споживачами та електронними торговцями.

Окрім того, новий закон наділяє Держпродспоживслужбу повноваженням обмежувати доступ до веб-сайтів підприємців у випадках порушення ними законодавства, а також подавати судові позови для захисту прав споживачів, зокрема у випадках, коли порушення стосується невизначеного кола споживачів та інших аспектів.

Детальніше про ці інновації буде можливо розповісти лише після того, як новий закон вступить в силу.