Яку систему оподаткування обрати для ФОП 1, 2, 3, груп

Як обрати систему оподаткування при відкритті власного бізнесу (більше деталей можна знайти в матеріалі “Як відкрити ФОП: що важливо знати”) – це питання, якому слід приділити особливу увагу. Важливо розібратися в тому, як вони відрізняються одна від одної.

Підприємці можуть обрати між двома системами оподаткування, вимоги для яких встановлені Податковим кодексом України: загальною або спрощеною.

При виборі загальної системи вам не потрібно подавати додаткову заяву при реєстрації ФОП. Іншими словами, якщо ви подали лише заяву на держреєстрацію і забули або не знали про можливість обрати спрощену систему оподаткування, то ви автоматично опинитесь на загальній системі оподаткування – незалежно від вашого бажання. Проте, якщо ви подасте заяву про вибір спрощеної системи оподаткування до закінчення терміну, визначеного Податковим кодексом, ви зможете приєднатися до групи платників “єдиного податку”. У випадку реєстрації в онлайн-режимі цей процес значно спрощений: вам лише потрібно вказати обрану систему – загальну чи спрощену – в заяві на відкриття ФОП. Якщо ваш вибір – єдиний податок, то до основної заяви про держреєстрацію додається додаткова заява, яка підтверджує ваш намір стати платником єдиного податку.

Давайте розглянемо відмінності і визначимо, яка система оподаткування більш підходить саме вам.

Загальна система, за винятком діяльності, забороненої законом, та обмеження кількості працівників і обсягу доходу, дозволяє проводити різноманітні види діяльності. Однак для неї потрібно вести облік доходів та витрат на підставі первинних документів. Це включає необхідність мати документацію на отримані доходи та понесені витрати, зокрема ті, що перераховані в статті 177 Податкового кодексу України.

На кінець року потрібно сплатити 18% ПДФО та 1,5% військового збору від чистого прибутку. Протягом року, при наявності прибутку в кожному кварталі, сплачуються авансові внески з ПДФО. Звітування проводиться раз на рік за підсумками року. Крім того, ФОП на загальній системі повинен зареєструватися як платник ПДВ, якщо його доходи за останні 12 місяців перевищили 1 млн грн.

Доходи можна отримувати як в готівковій, так і в безготівковій формі, проте при розрахункових операціях з використанням готівки або платіжних карток обов’язкове використання РРО/ПРРО.

Єдиний податок – це спрощена система оподаткування та обліку, яку Податковий кодекс дозволяє підприємцям обирати одну з чотирьох можливих груп, кожна з яких має свої умови, включаючи обмеження.
Найпростіша і найдосяжніша для багатьох є Перша група. Це вибір, якщо ви плануєте торгувати роздрібними товарами на ринках або надавати побутові послуги населенню. Перелік таких послуг чітко визначений в пункті 291.7 статті 291 Податкового кодексу України. Важливо мати на увазі, що в цій системі підприємець повинен працювати самостійно, без залучення найманої робочої сили. Також важливо, щоб обсяг доходу за рік не перевищував 167 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня календарного року (на 2023 рік це 1 118 900 грн).

Підприємці, які вибрали Першу групу, сплачують єдиний податок у фіксованому відсотковому розмірі відносно розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється законом на початку податкового (звітного) року (на 2023 рік це 2684 грн). Ставки встановлюються місцевими органами влади залежно від виду господарської діяльності на місяць і не можуть перевищувати 10% розміру прожиткового мінімуму, тобто 268,40 грн. Протягом року розмір єдиного податку залишається незмінним. З приємного: ФОП на першій групі вільні від застосування РРО/ПРРО. Крім того, потрібно вести облік лише доходів, а звітувати у податковій – тільки раз на рік, підсумково податкового року.
Друга група оподаткування відкриває ширший спектр можливостей, але при цьому ставить більше вимог. Підприємець у цій групі може наймати працівників, проте їхня кількість не повинна перевищувати 10 осіб одночасно. Обсяг річного доходу не повинен перевищувати розмір 834 мінімальних зарплат (у 2023 році – 5 587 800 грн). Зазначено обмеження за видами господарської діяльності, таких як надання побутових послуг, торгівля товарами для платників єдиного податку та/або населення, ресторанна сфера.

Заборонено надавати послуги платникам податку на прибуток, підприємцям на загальній системі оподаткування, бюджетним та неприбутковим організаціям. Також заборонено посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомості, послуги з доступу до мережі інтернет, а також виробництво, постачання і продаж (реалізація) ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і т.д. Такі підприємці можуть використовувати лише третю групу.

Ставки податків для другої групи також фіксовані, але їх розмір залежить від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року. Їх також встановлюють місцеві ради в залежності від виду господарської діяльності, але не більше 20% від «мінімалки». (У 2023 році розмір мінімальної зарплати – 6700 грн, отже, максимальний розмір єдиного податку – 1340 грн.)

Щодо менш приємних аспектів, підприємці другої групи, якщо вони здійснюють розрахункові операції, повинні використовувати РРО/ПРРО та платіжні термінали. Але, так само, як і представники першої групи, вони ведуть облік лише доходів і звітують один раз на рік підсумково за податковий рік.

Платники єдиного податку першої та другої групи не можуть бути платниками ПДВ. Їхні внески єдиного податку сплачуються щомісячно, незалежно від отриманого доходу.
Третя група оподаткування виявляється найбільш привабливою для підприємців, що взаємодіють із юридичними особами, оскільки вона має менше обмежень за видами діяльності та переліком можливих контрагентів. Тут можна працювати як із резидентами, так і з нерезидентами, і немає обмеження на кількість найманих працівників – можна залучати стільки, скільки потрібно. Річні ліміти для цієї групи підприємців є настільки обширними, що дозволяють вести повноцінний бізнес. Однак обсяг річного доходу не повинен перевищувати 1167 розмірів Мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2023 році це 7 818 900 грн).

Для цієї групи підприємців існують дві альтернативи щодо ставок єдиного податку: 5% від отриманого доходу без можливості реєстрації як платника ПДВ або 3% з обов’язком бути платником ПДВ. Ті, хто обирають 5%, ведуть лише облік доходів, тоді як ті, хто обирають 3% + ПДВ, також ведуть облік витрат. Важливо зауважити, що сума витрат не зменшує розмір доходу, з якого сплачується єдиний податок. Однак бути платником ПДВ часто вигідно при взаємодії з контрагентами, такими як ТОВ та інші платники цього податку, що має значення при участі в тендерах та при виборі підрядника серед конкурентів.

Представники третьої групи подають звіти щокварталу і сплачують єдиний податок після подання декларації. Це забезпечує зручність в обліку та спрощення в платіжних зобов’язаннях. У той час, коли дохід відсутній, платити податок не потрібно. Підприємці третьої групи, якщо здійснюють розрахункові операції, повинні застосовувати РРО/ПРРО та платіжні термінали.

Обрати третю групу можуть також електронні резиденти (е-резиденти) та підприємці, які господарюють, надаючи послуги, або виробляють та/або продають товари виключно на користь нерезидентів України, за умови відповідності критеріям, визначеним законом: відсутність найманих осіб – громадян або резидентів України, ведення доходів з джерел, крім пасивних доходів, та обсяг доходу, який не перевищує 1167 розмірів “мінімалки” (7 818 900 грн).

Отже, третя група оподаткування виявляється найбільш привабливою для підприємців, оскільки вона пропонує гнучкі умови для ведення бізнесу. Здійснюючи взаємодію з юридичними особами, підприємець може працювати як із резидентами, так і з нерезидентами, і має можливість залучати необмежену кількість найманих працівників. Обширні річні ліміти дозволяють розвивати повноцінний бізнес, а вибір між ставками єдиного податку враховує потреби та переваги підприємця.

Четверта група оподаткування відкрита для підприємців, які мають намір здійснювати діяльність виключно в межах фермерського господарства за певними умовами:

Вирощування, відгодовування, збирання, вилов та переробка власно вирощеної або відгодованої сільськогосподарської продукції та її продаж.
Господарська діяльність (за винятком постачання) має відбуватися за місцем податкової адреси.
Не використовувати найману працю.
Члени фермерського господарства мають бути членами сім’ї підприємця.
Площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сумарно.
Відмінність цієї групи полягає в тому, що звітування здійснюється не щорічно, а на початку податкового року. Ставка єдиного податку залежить від виду сільськогосподарських угідь, які використовуються в діяльності. Для кожного виду земельної ділянки встановлена власна ставка, і суму єдиного податку розраховується на 1 гектар земельної площі, яку необхідно сплатити протягом року згідно з таким розподілом:

У І кварталі – 10%.
У II кварталі – 10%.
У III кварталі – 50%.
У IV кварталі – 30%.
Важливо відзначити, що всі підприємці у спрощених системах оподаткування сплачують не лише єдиний податок, а також єдиний внесок на соціальне страхування (ЄСВ) у фіксованому розмірі, який не може бути меншим за мінімальний страховий внесок на місяць (у 2023 році це 1474 грн).

Обираючи систему оподаткування в Україні, підприємець повинен ретельно враховувати різні аспекти своєї діяльності та бізнес-моделі. Кожна з чотирьох груп оподаткування пропонує свої умови та переваги, а вибір залежить від конкретних потреб та стратегії підприємця.

Перша група надає спрощений механізм для тих, хто планує торгувати товарами вроздріб або надавати побутові послуги. Друга група дозволяє більше можливостей, але з обов’язковими вимогами та обмеженнями. Третя група виявляється гнучкішою та привабливою для тих, хто взаємодіє із юридичними особами, пропонуючи широкі можливості без багатьох обмежень. Четверта група підходить для тих, хто спеціалізується на фермерському господарстві.

При виборі ставок єдиного податку, підприємець має враховувати свої потреби та стратегічні цілі. Важливо також враховувати можливість реєстрації як платник ПДВ, що може відкрити нові можливості для співпраці та конкурентоспроможності.

Загальною метою є забезпечення ефективного оподаткування, спрощення обліку та звітності, а також створення оптимальних умов для стабільного розвитку бізнесу. Вибір системи оподаткування повинен бути відповідальним та зорієнтованим на конкретні потреби підприємця в умовах ринкової конкуренції та правового середовища.

Шановні підприємці!

Компанія “Бухгалтерські послуги” у Києві готова допомогти вам у всіх питаннях, пов’язаних з веденням бухгалтерії для ФОП. Наша команда досвідчених фахівців готова взяти на себе всі турботи з обліку, звітності та оподаткування, щоб ви могли спокійно концентруватися на розвитку свого бізнесу.

Чому обрати нас?

Професіоналізм: наші бухгалтери мають багаторічний досвід у сфері обліку та оподаткування для ФОП.
Індивідуальний підхід: ми розуміємо, що кожен бізнес унікальний, тому надаємо персоналізовані рішення, враховуючи ваші конкретні потреби.
Надійність: ми гарантуємо точність та своєчасність ведення обліку та звітності.
Звертайтеся до нас, і ми вам допоможемо:

Складання та подання звітності.
Ведення податкового обліку.
Консультації з питань оподаткування та бухгалтерського обліку.
Довірте свою бухгалтерію професіоналам! З нами ваш бізнес буде мати надійну фінансову опору. Зв’яжіться з “Бухгалтерські послуги” вже сьогодні та забезпечте успішне майбутнє свого підприємства!